Sanctus Espiritus redeem us from our solemn hour Sanctus Espiritus insanity is all around us Sanctus Espiritus! Sanctus Espiritus! Sanctus Espiritus!
In my darkest hours I could not foresee That the tide could turn so fast to this degree Can't believe my eyes How can you be so blind? Is the heart of stone, no empathy inside? Time keeps on slipping away and we haven't learned So in the end now what have we gained?
Sanctus Espiritus, redeem us from our solemn hour Sanctus Espiritus, insanity is all around us Sanctus Espiritus, is this what we deserve, can we break free from chains of never-ending agony?
Are they themselves to blame, the misery, the pain? Didn't we let go, allowed it, let it grow? If we can't restrain the beast which dwells inside it will find it's way somehow, somewhere in time Will we remember all of the suffering Cause if we fail it will be in vain
Sanctus Espiritus, redeem us from our solemn hour Sanctus Espiritus, insanity is all around us Sanctus Espiritus, is this what we deserve, can we break free from chains of never-ending agony?
She wakes up with the sadness Of street crazy lights, She's so tired of endless Freezing autumn nights, She gets up with an effort Morning can't disguise, If she looked in the mirror, Would she be surprised?
Chorus Silent angel, Are you wearing black? Silent angel, Are you coming back?
I'm alone in my bedroom, Whispering: "it's alright". Though I hardly believe it, Am I gonna fight? I pretend I'm a hero, Feeling no despair, But I glance in the mirror, Getting who is there.
Chorus Silent angel, Are you wearing black? Silent angel, Are you coming back?
І Підвівши очі в сині небеса, побачиш попіл неспроста - Він небо у сіре фарбує. Шукає вихід небосхил та в тінь пірнає влада темних крил І в чорне блакить замалює.
В дзеркалі лик ти побачив свій власний крізь тріщину, і той морок невчасний… Своєї тіні знову боїшся. Ти попрощайся з самотніми днями, і світло й тінь хай залишаться з нами, Мені повір, чому досі злишся?
Пр. Я вірю, збудеться мрія моя! Голос ти почуєш світлого дня! Кличе дві душі, в серці знов луна, Наша доля є на двох одна! Руку простягаю, ти хапайся, буть з тобою маю! Без дій стояти більше нам не час, Цей монохромний світ чекає на нас!
ІІ В нічному небі місяць світить нам, та світла промінь сковзне там – Стає він кольору ночі. Хай день на небі заміняє ніч, зверни увагу на цю річ: Дорога все ж дивиться в очі.
Сотні ночей ти відкриєш частину душі, що в ніч утікає єдину Як прийде день, візьми те що маєш! Потім відбудеться, після прощання! Рука тремтить хай зірветься зізнання, Ти нашу посмішку не сховаєш!
Пр. Та якось не спантеличуся я, Гріє моє серце мрія моя! Будь готовий ти, свято вір в любов. Дві душі, ми будем разом знов! Маєм ми літати, почуття не зможем зупиняти! Дивись у серце щире без образ, Цей монохромний час чекає на нас!
ІІІ Справжній ти в дзерклаі врешті відбився, забуто сон той, що якось наснився! Ти вже на тріщіну не заважаєш! Ти захотів попрощатись скоріше, аби захистить те, що серцю миліше, Слова не скажуть те що ховаєш…
Пр. Та вірю, збудеться мрія моя! Голос ти почуєш світлого дня! Кличе дві душі, в серці знов луна, Наша доля є на двох одна! Руку простягаю, ти хапайся, буть з тобою маю! Без дій стояти більше нам не час, Цей монохромний світ чекає на нас!
Всего: 210 
Новых за месяц: 0 
Администраторов: 2 
Модераторов: 0
Проверенных: 0 
Обычных юзеров: 190 
Девушек: 63 
